напророчений
напроро́чений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до напророчити.
|| напророчено, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- напророчений — напроро́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- напророчений — НАПРОРО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до напроро́чити. В апокаліптичному гуркоті чорної цієї доби відчаю, що для багатьох була напророченим біблійним кінцем світу, зруйновані й спустошені самі, як і все навколо (І. Словник української мови у 20 томах
- напророчений — НАПРОРО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до напроро́чити. Словник української мови в 11 томах