напророчений

напроро́чений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до напророчити.

|| напророчено, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напророчений — напроро́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. напророчений — НАПРОРО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до напроро́чити. В апокаліптичному гуркоті чорної цієї доби відчаю, що для багатьох була напророченим біблійним кінцем світу, зруйновані й спустошені самі, як і все навколо (І. Словник української мови у 20 томах
  3. напророчений — НАПРОРО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до напроро́чити. Словник української мови в 11 томах