1. Словник української мови у 20 томах

напророчений

НАПРОРО́ЧЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до напроро́чити.

В апокаліптичному гуркоті чорної цієї доби відчаю, що для багатьох була напророченим біблійним кінцем світу, зруйновані й спустошені самі, як і все навколо (І. Багряний);

Іоан Хреститель помер втішений думкою, що напророчений ним Месія вже з'явився поміж людьми (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напророчений — напроро́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. напророчений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до напророчити. || напророчено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. напророчений — НАПРОРО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до напроро́чити. Словник української мови в 11 томах