1. Великий тлумачний словник сучасної мови

наробляти

наробля́ти

див. нароблювати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наробляти — наробля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. наробляти — НАРОБЛЯ́ТИ див. наро́блювати. Словник української мови у 20 томах
  3. наробляти — НАРОБЛЯ́ТИ див. наро́блювати. Словник української мови в 11 томах
  4. наробляти — Наробля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. наробити, -блю́, -биш, гл. 1) Дѣлать, надѣлать. Прости мені, мій батечку, що я наробила! Шевч. 73. Пинчуки багацько лиха нам наробили. Стор. Та жалю наробила, та серце засмутила. Грин. III. 230. 2) Нарабатывать, наработать. Словник української мови Грінченка