1. Великий тлумачний словник сучасної мови

нарубаний

нару́баний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до нарубати.

|| у знач. прикм.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нарубаний — нару́баний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. нарубаний — НАРУ́БАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до наруба́ти. Як тільки перестрілка вщухне або відсунеться далі в степ, так і закипає робота: риють окопи, .. тешуть нарубане в плавнях вербове пакілля (О. Гончар); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
  3. нарубаний — НАРУ́БАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до наруба́ти; // У знач. прикм. Незабаром вони повернулися з двома оберемками нарубаних дров (Донч., IV, 1957, 89); В селі стояв запах.. соснової живиці з нарубаних дров (Чорн., Потік.., 1956, 4). Словник української мови в 11 томах