населити

насели́ти

див. населяти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. населити — насели́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. населити — НАСЕЛИ́ТИ див. населя́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. населити — ЗАСЕЛЯ́ТИ (займати незаселене місце для проживання людей), ЗАСЕ́ЛЮВАТИ, НАСЕЛЯ́ТИ, КОЛОНІЗУВА́ТИ, ОСЕЛЯ́ТИ рідко, ОСЕ́ЛЮВАТИ рідко, ЗАЛЮ́ДНЮВАТИ рідко, ЗАЛЮДНЯ́ТИ рідко, ОСА́ДЖУВАТИ заст., ОСАДЖА́ТИ заст. — Док. Словник синонімів української мови
  4. населити — Насели́ти, -селю́, -се́лиш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. населити — НАСЕЛИ́ТИ див. населя́ти. Словник української мови в 11 томах