наскрібати
наскріба́ти
-аю, -аєш, недок., наскребти, -бу, -беш, док.
1》 перех. Скребучи, збирати що-небудь у якій-небудь кількості.
2》 перех. Скребучи, приготовляти в подрібненому вигляді яку-небудь кількість чогось.
3》 перех. Зчищаючи, зшкрябуючи що-небудь з поверхні, приготовляти певну кількість чогось. Наскребти картоплі.
4》 перех., перен., розм. Насилу діставати, збирати, відкладати певну кількість чого-небудь.
5》 тільки док., перех. і неперех., перен., розм. Написати невміло, нерозбірливим почерком; надряпати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наскрібати — наскріба́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- наскрібати — НАСКРІБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАСКРЕБТИ́, бу́, бе́ш, док. 1. чого. Скребучи, збирати що-небудь у якій-небудь кількості. Наскребти борошна в засіку. 2. чого. Скребучи, подрібнювати яку-небудь кількість чогось. Словник української мови у 20 томах
- наскрібати — НАСКРІБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАСКРЕБТИ́, бу́, бе́ш, док. і. перех. Скребучи, збирати що-небудь у якій-небудь кількості. Наскребти борошна в засіку. 2. перех. Скребучи, приготовляти в подрібненому вигляді яку-небудь кількість чогось. Словник української мови в 11 томах