1. Великий тлумачний словник сучасної мови

наслідний

наслі́дний

-а, -е.

Стос. до наслідника, спадкоємця престолу, імперії, трону тощо. Наслідний принц.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наслідний — наслі́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. наслідний — див. СПАДКОЄМНИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. наслідний — НАСЛІ́ДНИЙ, а, е. Який став наслідником престолу. Покійний імператор Корнелій IX віддав свою племінницю Констанцу Орсіні за наслідного принца Кастілії Альфонсо (О. Авраменко, В. Авраменко); // Який передається в спадщину. Словник української мови у 20 томах
  4. наслідний — НАСЛІ́ДНИЙ, а, е. Який став наслідником престолу. У березні 1848 р. в Берліні відбувалися грізні демонстрації. Наслідний принц Вільгельм віддав наказ стріляти в народні збори (Нова іст., 1956, 151); // Який передається в спадщину. Словник української мови в 11 томах