настинати
настина́ти
-аю, -аєш, док., перех.
Зрізати або зрубати яку-небудь кількість чогось.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- настинати — настина́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- настинати — НАСТИНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., чого. Зрізати або зрубати яку-небудь кількість чогось. Пораненого товариша поклали [опришки] на високе ложе із смерекових м'яких галузок, яких побратими настинали цілу купу (В. Гжицький). Словник української мови у 20 томах
- настинати — НАСТИНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Зрізати або зрубати яку-небудь кількість чогось. Пораненого товариша поклали [опришки] на високе ложе із смерекових м’яких галузок, яких побратими настинали цілу купу (Гжицький, Опришки, 1962, 148). Словник української мови в 11 томах
- настинати — Настина́ти, -на́ю, -єш гл. Срубить много, убить многихъ рѣжущимъ орудіемъ. Повен двір і сад їх настинато та навішано горопах. К. ЦН. 274. Словник української мови Грінченка