1. Великий тлумачний словник сучасної мови

настовбурчений

настовбу́рчений

рідко настобурчений, -а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до настовбурчити, настобурчити.

2》 у знач. прикм.Піднятий вверх, поставлений сторч.

|| З піднятим уверх пір'ям, волоссям, шерстю і т. ін.

3》 у знач. прикм., перен. Збуджений неприємним хвилюванням; похмурий, незадоволений, насуплений.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. настовбурчений — настовбу́рчений дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. настовбурчений — див. непокірний Словник синонімів Вусика
  3. настовбурчений — НАСТОВБУ́РЧЕНИЙ, рідко НАСТОБУ́РЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до настовбу́рчити, настобу́рчити. Такий він маленький і бідолашний, .. з настовбурченими вперед вусами та миршавою борідкою (А. Словник української мови у 20 томах
  4. настовбурчений — НАСТОВБУ́РЧЕНИЙ (НАСТОБУ́РЧЕНИЙ рідко) (про волосся, шерсть, щетину, пір'я — який стоїть сторч), ВІДСТОВБУ́РЧЕНИЙ (ВІДСТОБУ́РЧЕНИЙ рідко), НАЇЖА́ЧЕНИЙ, НАЇ́ЖЕНИЙ, ЇЖАКУВА́ТИЙ розм. (про коротке або колюче волосся, шерсть і т. ін.); ЙОРЖИ́СТИЙ розм. Словник синонімів української мови
  5. настовбурчений — Настовбу́рчений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. настовбурчений — НАСТОВБУ́РЧЕНИЙ, рідко НАСТОБУ́РЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до настовбу́рчити, настобу́рчити. Такий він маленький і бідолашний,.. з настовбурченими вперед вусами та миршавою борідкою (Головко, II, 1957, 346). 2. у знач. прикм. Словник української мови в 11 томах