натертий

нате́ртий

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до натерти.

|| у знач. прикм.

|| натерто, безос. присудк. сл.

2》 у знач. прикм. Те саме, що утрамбований.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. натертий — нате́ртий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. натертий — (- мозолю) намуляний; (шлях) уторований, накочений, утрамбований. Словник синонімів Караванського
  3. натертий — НАТЕ́РТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до нате́рти. Клим сьорбав борщ з м'яким запашним хлібом, натертим часником (К. Гордієнко); Підлога завжди була натерта червоною фарбою та навощена (І. Багряний); Натерті об камінь лікті гостро щеміли (О. Словник української мови у 20 томах
  4. натертий — НАЇ́ЖДЖЕНИЙ (про шлях, дорогу — який став рівним, гладеньким від частої й тривалої їзди), УЇ́ЖДЖЕНИЙ (В'Ї́ЖДЖЕНИЙ), РОЗ'Ї́ЖДЖЕНИЙ, УТОРО́ВАНИЙ (ВТОРО́ВАНИЙ), ТОРО́ВАНИЙ, НАКО́ЧЕНИЙ, УКО́ЧЕНИЙ (ВКО́ЧЕНИЙ), НАТЕ́РТИЙ рідше, УТЕ́РТИЙ (ВТЕ́РТИЙ) рідше... Словник синонімів української мови
  5. натертий — НАТЕ́РТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до нате́рти. Клим сьорбав борщ з м’яким запашним хлібом, натертим часником (Горд., II, 1959, 276); В коридорах шкільного будинку відгонить натертими пастою підлогами й сирим вапном (Вільде, Повнол. Словник української мови в 11 томах