натурщиця
нату́рщиця
-і.
Жін. до натурщик.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- натурщиця — нату́рщиця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- натурщиця — НАТУ́РЩИЦЯ, і, ж. Жін. до нату́рщик. Тася стала працювати в Кандиби натурщицею (Л. Дмитерко); Вона [Вікторія Меран] починала як натурщиця. Позувала Мане для його знаменитої “Олімпії” (М. Слабошпицький). Словник української мови у 20 томах
- натурщиця — НАТУ́РЩИЦЯ, і, ж. Жін. до нату́рщик. Тася стала працювати в Кандиби натурщицею (Дмит., Розлука, 1957, 143). Словник української мови в 11 томах