натурщиця

нату́рщиця

-і.

Жін. до натурщик.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. натурщиця — нату́рщиця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. натурщиця — НАТУ́РЩИЦЯ, і, ж. Жін. до нату́рщик. Тася стала працювати в Кандиби натурщицею (Л. Дмитерко); Вона [Вікторія Меран] починала як натурщиця. Позувала Мане для його знаменитої “Олімпії” (М. Слабошпицький). Словник української мови у 20 томах
  3. натурщиця — НАТУ́РЩИЦЯ, і, ж. Жін. до нату́рщик. Тася стала працювати в Кандиби натурщицею (Дмит., Розлука, 1957, 143). Словник української мови в 11 томах