1. Великий тлумачний словник сучасної мови

натякання

натяка́ння

-я, с.

Дія за знач. натякати.

|| Те саме, що натяк 1).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. натякання — натяка́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. натякання — НАТЯКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. натяка́ти. Синявіну здалося іронічним оте натякання на сполучення [з конторою] (Іван Ле); // Те саме, що на́тяк 1. Тепер їй здалося, що в Гордієвих словах ховаються якісь натякання (Б. Грінченко). Словник української мови у 20 томах
  3. натякання — Натяка́ння, -ння; -ка́ння, -ка́нь і -ка́ннів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. натякання — НАТЯКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. натяка́ти. Синявіну здалося іронічним оте натякання на сполучення [з конторою] (Ле, Міжгір’я, 1953, 174); // Те саме, що на́тяк 1. Тепер їй здалося, що в Гордієвих словах ховаються якісь натякання (Гр., II, 1963, 123). Словник української мови в 11 томах
  5. натякання — Натяка́ння, -ня с. Намекъ, намеканіе. Словник української мови Грінченка