нафабрений
нафа́брений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до нафабрити.
|| у знач. прикм.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нафабрений — нафа́брений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- нафабрений — див. прикрашений Словник синонімів Вусика
- нафабрений — НАФА́БРЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до нафа́брити; // у знач. прикм. Вихизовувалась [Тоня] безтурботно перед сержантами, а вони перед нею козирились нафабрені, як до параду (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
- нафабрений — НАФА́БРЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до нафа́брити; // У знач. прикм. Вихизовувалась [Тоня] безтурботно перед сержантами, а вони перед нею козирились нафабрені, як до параду (Гончар, Тронка, 1963, 45). Словник української мови в 11 томах