нахабно
наха́бно
Присл. до нахабний.
|| Докучливо, уїдливо, сміливо (про тварин, комах і т. ін.).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нахабно — наха́бно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- нахабно — НАХА́БНО. Присл. до наха́бний. – Любив я досі білявих, а тепер чорнява чогось нависла на очі, – промовив Улас і нахабно подивився Лукині просто в очі (І. Нечуй-Левицький); Оповідач вів себе нахабно (В. Словник української мови у 20 томах
- нахабно — НАХА́БНО. Присл. до наха́бний. — Любив я досі білявих, а тепер чорнява чогось нависла на очі, — промовив Улас і нахабно подивився Лукині просто в очі (Н.-Лев., III, 1956, 341); Оповідач вів себе нахабно (Гжицький, Вел. Словник української мови в 11 томах