нахабніти

нахабні́ти

-ію, -ієш, недок.

Ставати нахабним.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нахабніти — нахабні́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. нахабніти — НАХАБНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. Ставати нахабним. Знав [Остап] коли п'яному поступатися, він ще дужче нахабніє (М. Ю. Тарновський); В останній прихід розповіла Катря пожильцям барака: нахабніє, розоряється той вислужник Йона, життя вже від нього нема (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  3. нахабніти — НАХАБНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. Ставати нахабним. Підводила голову контрреволюція по містах, нахабніло в степах куркульство (Гончар, II, 1959, 85). Словник української мови в 11 томах