нахабніти
НАХАБНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок.
Ставати нахабним.
Знав [Остап] коли п'яному поступатися, він ще дужче нахабніє (М. Ю. Тарновський);
В останній прихід розповіла Катря пожильцям барака: нахабніє, розоряється той вислужник Йона, життя вже від нього нема (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нахабніти — нахабні́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- нахабніти — -ію, -ієш, недок. Ставати нахабним. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нахабніти — НАХАБНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. Ставати нахабним. Підводила голову контрреволюція по містах, нахабніло в степах куркульство (Гончар, II, 1959, 85). Словник української мови в 11 томах