начіс

начі́с

начосу, ч.

1》 Волосся в зачісці, начесане на лоб, скроні і т. ін.

|| Зачіска у вигляді пишно збитого волосся, начесаного від кінців до коріння.

2》 Довгий ворс на тканинах і трикотажних виробах.

3》 Начесане волокно, вовна.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. начіс — на́чіс іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. начіс — НА́ЧІС, начо́су, ч. 1. Волосся в зачісці, начесане на лоб, скроні і т. ін. На голові [купчихи] чорний парик з начосами, а на парику копиця жовтих та червоних рож (І. Нечуй-Левицький); – Піди ж ти?... Словник української мови у 20 томах
  3. начіс — НА́ЧІС, начо́су, ч. 1. Волосся в зачісці, начесане на лоб, скроні і т. ін. На голові [купчихи] чорний парик з начосами, а на парику копиця жовтих та червоних рож (Н.-Лев., V, 1966, 136); — Піди ж ти?... Словник української мови в 11 томах