1. Великий тлумачний словник сучасної мови

невгавущий

невгаву́щий

-а, -е.

Те саме, що невгавучий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невгавущий — невгаву́щий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. невгавущий — Безугавний, неугавний, НЕВГАМОВНИЙ, невтихомирний; невгавучий. Словник синонімів Караванського
  3. невгавущий — див. жвавий Словник синонімів Вусика
  4. невгавущий — НЕВГАВУ́ЩИЙ, а, е. Те саме, що невгаву́чий. Дід витягає з кишені довгу, мов свічечку, цукерку, хлопчак вихоплює її з рук і з вереском біжить до ліжка. – Яке ж галасливе та невгавуще! – сміється і зітхає старий (М. Стельмах); Напала на мене туга ревная, невсипуща, невгавуща (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах
  5. невгавущий — БЕЗУГА́ВНИЙ (про які-небудь звуки — який не змовкає, не стихає, лунає безперервно), НЕВГАМО́ВНИЙ, НЕВГАВА́ЮЧИЙ, НЕВМОВКА́ЮЧИЙ, НЕВЩУХА́ЮЧИЙ, НЕМО́ВЧНИЙ, НЕСТИХА́ЮЧИЙ, НЕУГА́ВНИЙ (НЕВГА́ВНИЙ), НЕВГОМО́ННИЙ, НЕВГАВУ́ЧИЙ (НЕВГАВУ́ЩИЙ) розм. Словник синонімів української мови
  6. невгавущий — НЕВГАВУ́ЩИЙ, а, е. Те саме, що невгаву́чий. Дід витягає з кишені довгу, мов свічечку, цукерку, хлопчак вихоплює її з рук і з вереском біжить до ліжка. — Яке ж галасливе та невгавуще!... Словник української мови в 11 томах