невгамовний

невгамо́вний

-а, -е.

1》 Який не може вгамуватися, заспокоїтися, перестати діяти; надто рухливий.

|| Сповнений хвилювань, тривог; неспокійний.

2》 Який не стихає, не замовкає, не припиняється протягом тривалого часу.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невгамовний — (який не може заспокоїтися) невгомонний, (надто експресивний) непогамовний, нестриманий, (якого неможливо спинити) неспинний, невпинний, (більшою мірою) буйний, навіжений// як очманілий. Словник синонімів Полюги
  2. невгамовний — невгамо́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. невгамовний — НЕВГАВНИЙ, нестриманий, непогамовний, невгамований, непогамований, НЕВГАВУЩИЙ; (- дітей) непосидющий, ф. гаспидський; (- бажання) нестримний. Словник синонімів Караванського
  4. невгамовний — див. жвавий; непокірний; роботящий Словник синонімів Вусика
  5. невгамовний — НЕВГАМО́ВНИЙ, а, е. 1. Який не може вгамуватися, заспокоїтися, перестати діяти; надто рухливий. Одного бракувало в веселій господі невсипущої господарки: русявих головок невгамовних щебетунчиків (Л. Словник української мови у 20 томах
  6. невгамовний — БЕЗУГА́ВНИЙ (про які-небудь звуки — який не змовкає, не стихає, лунає безперервно), НЕВГАМО́ВНИЙ, НЕВГАВА́ЮЧИЙ, НЕВМОВКА́ЮЧИЙ, НЕВЩУХА́ЮЧИЙ, НЕМО́ВЧНИЙ, НЕСТИХА́ЮЧИЙ, НЕУГА́ВНИЙ (НЕВГА́ВНИЙ), НЕВГОМО́ННИЙ, НЕВГАВУ́ЧИЙ (НЕВГАВУ́ЩИЙ) розм. Словник синонімів української мови
  7. невгамовний — Невгамо́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. невгамовний — НЕВГАМО́ВНИЙ, а, е. 1. Який не може вгамуватися, заспокоїтися, перестати діяти; надто рухливий. Одного бракувало в веселій господі невсипущої господарки: русявих головок невгамовних щебетунчиків (Л. Янов. Словник української мови в 11 томах