невибухлий
неви́бухлий
-а, -е.
Який не вибухнув, не розірвався на частини.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- невибухлий — неви́бухлий прикметник Орфографічний словник української мови
- невибухлий — НЕВИ́БУХЛИЙ, а, е. Який не вибухнув, не розірвався на частини. Сходячи з могили, ступали обережно, після вчителевого попередження кожен почував себе так, мовби він справді ступає по іржавих, невибухлих мінах (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
- невибухлий — НЕВИ́БУХЛИЙ, а, е. Який не вибухнув, не розірвався на частини. Сходячи з могили, ступали обережно, після вчителевого попередження кожен почував себе так, мовби він справді ступає по іржавих, невибухлих мінах (Гончар, Тронка, 1963, 38). Словник української мови в 11 томах