невижатий

неви́жатий

-а, -е.

1》 Який стоїть на пні, якого не зрізали.

2》 На якому залишено на пні злакові рослини. Невижате поле.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невижатий — неви́жатий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. невижатий — НЕВИ́ЖАТИЙ, а, е. 1. Який стоїть на пні, якого не зрізали, незжали. Хліб стоїть у полі невижатий, осипається... (М. Коцюбинський); Місце було дуже вигідне: глибока яруга, поросла чагарем, прикрита з усіх боків дубовим лісом, з доброю... Словник української мови у 20 томах
  3. невижатий — НЕВИ́ЖАТИЙ, а, е. 1. Який стоїть на пні, якого не зрізали. Хліб стоїть у полі невижатий, осипається… (Коцюб., І, 1955, 14); Місце було дуже вигідне: глибока яруга, поросла чагарем, прикрита з усіх боків дубовим лісом, з доброю, невижатою травою (Тют. Словник української мови в 11 томах