неволею
нево́лею
присл., заст.
Незалежно від бажання чи небажання; вимушено.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- неволею — нево́лею прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
- неволею — НЕВО́ЛЕЮ, присл., заст. Незалежно від бажання чи небажання; вимушено. Оженив мене та мій батенько Не охотою, та неволею (з народної пісні); Зуспіли її в наймах добрі люде [люди], що в сьому городі неволею проживали і на Вкраїну на короткий час, мов у вирій, завітали (П. Куліш). Словник української мови у 20 томах
- неволею — НАСИ́ЛЬНО (всупереч бажанню, волі кого-небудь; із застосуванням фізичної сили щодо кого-небудь), СИЛОМІ́ЦЬ, СИ́ЛОЮ, ПРИ́МУСОМ, СИ́ЛУВАНО, СИЛКО́М розм., НАСИ́ЛУ діал.; ПРИМУСО́ВО, З ПРИ́МУСУ, НЕВО́ЛЕЮ заст. (всупереч бажанню); ГВА́ЛТОМ підсил. Словник синонімів української мови
- неволею — НЕВО́ЛЕЮ, присл., заст. Незалежно від бажання чи небажання; вимушено. Зуспіли її в наймах добрі люде, що в сьому городі неволею проживали і на Вкраїну на короткий час, мов у вирій, завітали (П. Куліш, Вибр., 1969, 278). Словник української мови в 11 томах