невпокійно
невпокі́йно
заст.
Присл. до невпокійний.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- невпокійно — невпокі́йно прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
- невпокійно — НЕВПОКІ́ЙНО. Присл. до невпокі́йний. Хоч як було мені невпокійно, хоч як тужило моє серденько, а й я всміхнулась і ніби чогось раділа (Марко Вовчок); Петро помітив, як на льоду щось зачервоніло, і йому неспокійно стало, жарко (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах
- невпокійно — НЕВПОКІ́ЙНО, заст. Присл. до невпокі́йний. Хоч як було мені невпокійно, хоч як тужило моє серденько, а й я всміхнулась і ніби чогось раділа (Вовчок, І, 1955, 138); Петро помітив, як на льоду щось зачервоніло, і йому неспокійно стало, жарко (Вас., II, 1959, 119). Словник української мови в 11 томах
- невпокійно — Невпокійно нар. Безпокойно, тревожно. Хоч як було мені невпокійно, хоч як тужило моє серденько, а я всміхнулась. МВ. (О. 1862. III. 72). Словник української мови Грінченка