невпокійно
НЕВПОКІ́ЙНО.
Присл. до невпокі́йний.
Хоч як було мені невпокійно, хоч як тужило моє серденько, а й я всміхнулась і ніби чогось раділа (Марко Вовчок);
Петро помітив, як на льоду щось зачервоніло, і йому неспокійно стало, жарко (С. Васильченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- невпокійно — невпокі́йно прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
- невпокійно — заст. Присл. до невпокійний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- невпокійно — НЕВПОКІ́ЙНО, заст. Присл. до невпокі́йний. Хоч як було мені невпокійно, хоч як тужило моє серденько, а й я всміхнулась і ніби чогось раділа (Вовчок, І, 1955, 138); Петро помітив, як на льоду щось зачервоніло, і йому неспокійно стало, жарко (Вас., II, 1959, 119). Словник української мови в 11 томах
- невпокійно — Невпокійно нар. Безпокойно, тревожно. Хоч як було мені невпокійно, хоч як тужило моє серденько, а я всміхнулась. МВ. (О. 1862. III. 72). Словник української мови Грінченка