невтишимий

невтиши́мий

-а, -е.

Який не зменшується, не втихає; безконечний, постійний.

|| Сильний своїм виявом.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невтишимий — невтиши́мий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. невтишимий — див. жвавий Словник синонімів Вусика
  3. невтишимий — НЕВТИШИ́МИЙ, а, е. Який не зменшується, не втихає; безконечний, постійний. Іноді сідав [Городовський].., але за хвилину підхоплювався знову, чуючи в собі, як удар металу, невтишимі слова: шукай і мусиш знайти! (В. Словник української мови у 20 томах
  4. невтишимий — НЕВТІ́ШНИЙ (про важкий психічний стан, почуття, плач і т. ін. — який неможливо втішити чим-небудь, заспокоїти), БЕЗУТІ́ШНИЙ, НЕРОЗВА́ЖНИЙ, НЕРОЗВА́ЖЛИВИЙ, НЕВТИШИ́МИЙ, БЕЗВИ́ХІДНИЙ, БЕЗПРОСВІ́ТНИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  5. невтишимий — НЕВТИШИ́МИЙ, а, е. Який не зменшується, не втихає; безконечний, постійний. Се розпука моя, невтишима тоска, Се любов моя плаче так гірко (Фр., XI, 1952, 34); Що він мав тепер, крім невтишимої розпуки в серці? (Загреб. Словник української мови в 11 томах