1. Великий тлумачний словник сучасної мови

невтішний

невті́шний

неутішний, -а, -е.

1》 Якого важко або неможливо втішити чим-небудь, заспокоїти.

|| Надзвичайно сильний, великий своїм виявом.

2》 Який не втішає, не радує, а засмучує; безрадісний, сумний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невтішний — невті́шний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. невтішний — Безутішний, нерозважний; (висновок) безрадісний, сумний, маловтішний. Словник синонімів Караванського
  3. невтішний — НЕВТІ́ШНИЙ, НЕУТІ́ШНИЙ, а, е. 1. Якого важко або неможливо втішити чим-небудь, заспокоїти. А дервіш усе сидить на тому ж місці, сумний, невтішний (М. Коцюбинський); Море! о море, море розкішне, Втіш моє серце, серце невтішне! (О. Олесь); Він [джміль] .. Словник української мови у 20 томах
  4. невтішний — БЕЗНАДІ́ЙНИЙ (про становище, обставини і т. ін. — у якому не видно надії на поліпшення), БЕЗВИ́ХІДНИЙ, БЕЗПОРА́ДНИЙ, БЕЗПРОСВІ́ТНИЙ підсил. (звичайно із сл. часи, життя, доля, злидні тощо); НЕВИЛА́ЗНИЙ підсил. розм. (про злидні, борги і т. ін. Словник синонімів української мови
  5. невтішний — НЕВТІ́ШНИЙ, НЕУТІ́ШНИЙ, а, е. 1. Якого важко або неможливо втішити чим-небудь, заспокоїти. А дервіш усе сидить на тому ж місці, сумний, невтішний (Коцюб., II, 1955, 151); Море! о море, море розкішне, Втіш моє серце, серце невтішне! (Олесь, Вибр. Словник української мови в 11 томах