невічний
неві́чний
-а, -е.
Який не є вічним, а є скороминущим, кінечним, тлінним.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- невічний — неві́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- невічний — НЕВІ́ЧНИЙ, а, е. Який має кінець у часі; позбавлений вічності. Хоч тремтить ся темрява безмежна, але хто збагне її тремтіння? Чи то жах їй лоно протинає за невічну і недовгу владу?... Словник української мови у 20 томах