негідник
негі́дник
-а, ч.
Той, хто здійснює ганебні, підлі вчинки; мерзотник.
|| Уживається як лайливе слово (перев. у звертанні).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- негідник — (підла людина) розм. пакосник, паскуда, зневажл. мерзотник, поганець. Словник синонімів Полюги
- негідник — негі́дник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- негідник — див. МЕРЗОТНИК. Словник синонімів Караванського
- негідник — [неиг’ідниек] -ка, м. (на) -ков'і/-ку, мн. -кие, -к'іў Орфоепічний словник української мови
- негідник — хохл. (нєгодяй) падлюка, лотр гульвіса, гультяй, драб, ледащо, лотр, наволоч, неприторений, падло, падлюка, підлота, посмітюха, сволота, стерво, див. сволоч, ракалія Словник чужослів Павло Штепа
- негідник — НЕГІ́ДНИК, а, ч. Той, хто здійснює ганебні, підлі вчинки; мерзотник. На другій дільниці якийсь бригадир шахрайські приписки в нарядах робив. Мерзотник – і все! Ну і що ж? Через оцих негідників я маю на весь світ дивитися крізь темне скельце? (С. Словник української мови у 20 томах
- негідник — БЕЗСОРО́МНИК (той, хто не почуває сорому за свої аморальні вчинки, порушує правила пристойності і т. ін.), СОРОМІ́ТНИК рідше, БЕЗСТИ́ДНИК заст., розм. рідше, БЕЗЛИ́ЧНИК діал., СРАМНИ́К заст. Словник синонімів української мови
- негідник — Негі́дник, -ка, -кові, -нику! -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- негідник — НЕГІ́ДНИК, а, ч. Той, хто здійснює ганебні, підлі вчинки; мерзотник. На другій дільниці якийсь бригадир шахрайські приписки в нарядах робив. Мерзотник — і все! Ну і що ж? Через оцих негідників я маю на весь світ дивитися крізь темне скельце? (Жур., Опов. Словник української мови в 11 томах
- негідник — Негідник, -ка м. Негодяй, мерзавецъ. Ти сам негідник, ти сам обридник, що жінки не маєш. Гол. І. 262. Словник української мови Грінченка