1. Великий тлумачний словник сучасної мови

недовіркуватий

недові́ркуватий

-а, -е, рідко.

1》 до кого – чого і без додатка. Те саме, що недовірливий.

2》 заст. Який недостатньо вірить у Бога, духів і т. ін.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. недовіркуватий — НЕДОВІ́РКУВАТИЙ, а, е, рідко. 1. до кого – чого і без дод. Те саме, що недові́рливий. 2. заст. Який недостатньо вірить у Бога, духів і т. ін. – Наш люд... недовіркуватий якийсь: ні польська, ані татарська віра до нього не пристає, навіть своєї цурається (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
  2. недовіркуватий — НЕДОВІ́РКУВАТИЙ, а, е, рідко. 1. до кого — чого і без додатка. Те саме, що недові́рливий. 2. заст. Який недостатньо вірить у бога, духів і т. ін. — Наш люд… недовіркуватий якийсь: ні польська, ані татарська віра до нього не пристає, навіть своєї цурається (Ле, Наливайко, 1957, 401). Словник української мови в 11 томах
  3. недовіркуватий — Недовіркуватий, -а, -е Недовѣрчивый. Волынь. Слов. Д. Эварн. Словник української мови Грінченка