1. Великий тлумачний словник сучасної мови

недовірливий

недові́рливий

-а, -е, до кого – чого і без додатка.

Який мало довіряє людям, схильний до недовіри.

|| Який виражає недовіру чи підозру.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. недовірливий — недові́рливий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. недовірливий — див. обережний Словник синонімів Вусика
  3. недовірливий — НЕДОВІ́РЛИВИЙ, а, е, до кого – чого і без дод. Який мало довіряє людям, схильний до недовіри. Поет, недовірливий до нових людей і вже обережний із старими приятелями, ввесь віддався несподіваній дружбі (О. Словник української мови у 20 томах
  4. недовірливий — НЕДОВІ́РЛИВИЙ (який мало довіряє людям), НЕВІ́РНИЙ розм., НЕЙМОВІ́РНИЙ заст.; ПІДОЗРІ́ЛИВИЙ, ПІДОЗРІ́ЛИЙ рідше (схильний до підозр); ПОМИ́СЛИВИЙ (який у всьому вбачає неприємність для себе). Словник синонімів української мови
  5. недовірливий — НЕДОВІ́РЛИВИЙ, а, е, до кого — чого і без додатка. Який мало довіряє людям, схильний до недовіри. Поет, недовірливий до нових людей і вже обережний із старими приятелями, ввесь віддався несподіваній дружбі (Ільч. Словник української мови в 11 томах