недовірливий
НЕДОВІ́РЛИВИЙ, а, е, до кого – чого і без дод.
Який мало довіряє людям, схильний до недовіри.
Поет, недовірливий до нових людей і вже обережний із старими приятелями, ввесь віддався несподіваній дружбі (О. Ільченко);
Переживання останніх місяців зробили Ольгу недовірливою і обережною (Ірина Вільде);
// Який виражає чиюсь недовіру або підозру.
Він подивився на Микулу недовірливими, хижими очима (С. Скляренко);
Тихо .. Лиш вітерець гілоньками гойдає та недовірливий голос оту тишу розриває: – А ви не брешете? (О. Ковінька).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- недовірливий — недові́рливий прикметник Орфографічний словник української мови
- недовірливий — див. обережний Словник синонімів Вусика
- недовірливий — -а, -е, до кого – чого і без додатка. Який мало довіряє людям, схильний до недовіри. || Який виражає недовіру чи підозру. Великий тлумачний словник сучасної мови
- недовірливий — НЕДОВІ́РЛИВИЙ (який мало довіряє людям), НЕВІ́РНИЙ розм., НЕЙМОВІ́РНИЙ заст.; ПІДОЗРІ́ЛИВИЙ, ПІДОЗРІ́ЛИЙ рідше (схильний до підозр); ПОМИ́СЛИВИЙ (який у всьому вбачає неприємність для себе). Словник синонімів української мови
- недовірливий — НЕДОВІ́РЛИВИЙ, а, е, до кого — чого і без додатка. Який мало довіряє людям, схильний до недовіри. Поет, недовірливий до нових людей і вже обережний із старими приятелями, ввесь віддався несподіваній дружбі (Ільч. Словник української мови в 11 томах