недопитий
недопи́тий
-а, -е.
Випитий не до кінця.
|| у знач. ім. недопите, -того, с. Те, що залишилося невипитим до кінця.
|| З якого не все випито (про посуд).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- недопитий — недопи́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- недопитий — НЕДОПИ́ТИЙ, а, е. Випитий не до кінця. Вона знов покинула недопитий чай (І. Нечуй-Левицький); Недопите вино дівчата випліскують високо вгору (О. Гончар); // у знач. ім. недопи́те, того, с. Те, що залишилось невипитим до кінця. Словник української мови у 20 томах
- недопитий — НЕДОПИ́ТИЙ, а, е. Випитий не до кінця. Вона знов покинула недопитий чай (Н.-Лев., IV, 1956, 324); Недопите вино дівчата випліскують високо вгору (Гончар, Новели, 1954, 32); // у знач. ім. недопи́те, того, с. Те, що залишилось невипитим до кінця. Словник української мови в 11 томах