недостатній
недоста́тній
-я, -є.
1》 Менший, ніж вимагається, ніж потрібно; неналежний.
2》 Який не відповідає певним вимогам; незадовільний, поганий.
|| Позбавлений переконливості, підстав, обґрунтованості.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- недостатній — недоста́тній прикметник Орфографічний словник української мови
- недостатній — Невистачальний і всі мож. п. ф. від ДОСТАТНІЙ; (харч) мізерний. Словник синонімів Караванського
- недостатній — НЕДОСТА́ТНІЙ, я, є. 1. Менший, ніж вимагається, ніж потрібно; неналежний. Вони з мамою позбавлені були можливості виїхати, і Рада жорстоко картала себе за недостатню наполегливість (Ю. Яновський); Позначається на врожайності .. Словник української мови у 20 томах
- недостатній — НЕПЕРЕКО́НЛИВИЙ (який не має в собі таких доказів, щоб переконати кого-небудь у чомусь); НЕСПРОМО́ЖНИЙ (про теорію, концепцію, пояснення тощо — нездатний переконати когось у чомусь, примусити повірити в щось); НЕДОСТА́ТНІЙ (про аргументацію, факт і т. ін. Словник синонімів української мови
- недостатній — Недоста́тній, -ня, -нє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- недостатній — НЕДОСТА́ТНІЙ, я, є. 1. Менший, ніж вимагається, ніж потрібно; неналежний. Вони з мамою позбавлені були можливості виїхати, і Рада жорстоко картала себе за недостатню наполегливість (Ю. Янов., II, 1954, 85); Позначається на врожайності.. Словник української мови в 11 томах