1. Словник української мови в 11 томах

недостатній

НЕДОСТА́ТНІЙ, я, є.

1. Менший, ніж вимагається, ніж потрібно; неналежний.

Вони з мамою позбавлені були можливості виїхати, і Рада жорстоко картала себе за недостатню наполегливість (Ю. Янов., II, 1954, 85);

Позначається на врожайності.. недостатня кількість мінеральних добрив (Хлібороб Укр., 5, 1969, 28).

2. Який не відповідає певним вимогам; незадовільний, поганий.

Моя підготовка до інституту була недостатньою, і склав я іспити, мабуть, випадково (Довж., І, 1958, 13);

Недостатнє знання мови.. не може не позначитись негативно на поетичному творі (Рильський, III, 1956, 65);

// Позбавлений переконливості, підстав, обгрунтованості.

Факт, який мав він на увазі, був явно непереконливий і недостатній (Головко, II, 1957, 553).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. недостатній — недоста́тній прикметник Орфографічний словник української мови
  2. недостатній — Невистачальний і всі мож. п. ф. від ДОСТАТНІЙ; (харч) мізерний. Словник синонімів Караванського
  3. недостатній — -я, -є. 1》 Менший, ніж вимагається, ніж потрібно; неналежний. 2》 Який не відповідає певним вимогам; незадовільний, поганий. || Позбавлений переконливості, підстав, обґрунтованості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. недостатній — НЕДОСТА́ТНІЙ, я, є. 1. Менший, ніж вимагається, ніж потрібно; неналежний. Вони з мамою позбавлені були можливості виїхати, і Рада жорстоко картала себе за недостатню наполегливість (Ю. Яновський); Позначається на врожайності .. Словник української мови у 20 томах
  5. недостатній — НЕПЕРЕКО́НЛИВИЙ (який не має в собі таких доказів, щоб переконати кого-небудь у чомусь); НЕСПРОМО́ЖНИЙ (про теорію, концепцію, пояснення тощо — нездатний переконати когось у чомусь, примусити повірити в щось); НЕДОСТА́ТНІЙ (про аргументацію, факт і т. ін. Словник синонімів української мови
  6. недостатній — Недоста́тній, -ня, -нє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)