незабутий

незабу́тий

-а, -е.

Який добре зберігся в пам'яті, про якого пам'ятають.

|| у знач. ім. незабуті, -тих, мн. Ті, кого пам'ятають.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. незабутий — незабу́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. незабутий — НЕЗАБУ́ТИЙ, а, е. Який добре зберігся в пам'яті, про якого пам'ятають. О друже мій добрий! друже незабутий! Живою душею в Украйні витай (Т. Словник української мови у 20 томах
  3. незабутий — НЕЗАБУ́ТИЙ, а, е. Який добре зберігся в пам’яті, про якого пам’ятають. О друже мій добрий! друже незабутий! Живою душею в Украйні витай (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  4. незабутий — Незабутий, -а, -е = незабутній. Що ті римляне убогі! Чор'зна що, не Брути! У нас Брути і Коклеси славні, незабуті. Шевч. 215. Словник української мови Грінченка