незабутий
незабу́тий
-а, -е.
Який добре зберігся в пам'яті, про якого пам'ятають.
|| у знач. ім. незабуті, -тих, мн. Ті, кого пам'ятають.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- незабутий — незабу́тий прикметник Орфографічний словник української мови
- незабутий — НЕЗАБУ́ТИЙ, а, е. Який добре зберігся в пам'яті, про якого пам'ятають. О друже мій добрий! друже незабутий! Живою душею в Украйні витай (Т. Словник української мови у 20 томах
- незабутий — НЕЗАБУ́ТИЙ, а, е. Який добре зберігся в пам’яті, про якого пам’ятають. О друже мій добрий! друже незабутий! Живою душею в Украйні витай (Шевч. Словник української мови в 11 томах
- незабутий — Незабутий, -а, -е = незабутній. Що ті римляне убогі! Чор'зна що, не Брути! У нас Брути і Коклеси славні, незабуті. Шевч. 215. Словник української мови Грінченка