незнаний
незна́ний
-а, -е.
1》 Якого або про якого не знає хто-небудь; невідомий.
|| у знач. ім. незнане, -ного, с. Те, чого або про що не знає хто-небудь.
|| поет. Невластивий кому-, чому-небудь, нехарактерний для когось, чогось.
|| поет. Якого не можна збагнути, зрозуміти, пояснити; таємничий.
2》 Якого раніше не зазнавав, не відчував хто-небудь.
3》 Дуже великий силою свого вияву і т. ін.; небувалий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- незнаний — (про якого немає відомостей) невідомий, незнайомий, (без імені) безіменний, анонімний. Словник синонімів Полюги
- незнаний — незна́ний прикметник Орфографічний словник української мови
- незнаний — НЕВІДОМИЙ; (- силу) таємничий, (- щастя) незазнаний, (злет) небувалий. Словник синонімів Караванського
- незнаний — НЕЗНА́НИЙ, а, е. 1. Якого або про якого не знає хто-небудь; невідомий. По світі широкому буде та пісня літати, А з нею надія кохана, Скрізь буде по світі шукати, між людьми питати, Де схована доля незнана?... Словник української мови у 20 томах
- незнаний — НЕБУВА́ЛИЙ (такий, якого досі ще не було, не траплялося), НЕЗНА́НИЙ, БЕЗПРИ́КЛАДНИЙ, БЕЗПРЕЦЕДЕ́НТНИЙ (який не має жодного прикладу в минулому); НЕБА́ЧЕНИЙ, НЕВИ́ДАНИЙ, НЕЧУ́ВАНИЙ (ужив. Словник синонімів української мови
- незнаний — Незна́ний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- незнаний — НЕЗНА́НИЙ, а, е. 1. Якого або про якого не знає хто-небудь; невідомий. По світі широкому буде та пісня літати, А з нею надія кохана, Скрізь буде по світі шукати, між людьми питати, Де схована доля незнана? (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах