некомплект
некомпле́кт
-у, ч.
Неповний комплект чого-небудь. Некомплект інструменту.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- некомплект — некомпле́кт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- некомплект — НЕКОМПЛЕ́КТ, у, ч. Відсутність повного набору, комплекту чого-небудь. Незважаючи на те, що живої сили і техніки ми мали некомплект, а плацдарм робіт не менший, ніж у сусіда ліворуч, ми впоралися з сіном і силосом в мінімально короткі строки! (М. Циба). Словник української мови у 20 томах