неподілений
неподі́лений
-а, -е.
1》 Якого не поділили на частини.
2》 перен. Який не зустрів співчуття, підтримки, схвалення.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- неподілений — неподі́лений прикметник Орфографічний словник української мови
- неподілений — НЕПОДІ́ЛЕНИЙ, а, е. 1. Якого не поділили на частини. Бачив [куркуль] усю свою землю, непорізану, неподілену (М. Стельмах). 2. перен. Який не зустрів співчуття, підтримки, схвалення. Словник української мови у 20 томах
- неподілений — НЕПОДІ́ЛЕНИЙ, а, е. 1. Якого не поділили на частини. Бачив [куркуль] усю свою землю, непорізану, неподілену (Стельмах, II, 1962, 183). 2. перен. Який не зустрів співчуття, підтримки, схвалення. Словник української мови в 11 томах