неподілений
НЕПОДІ́ЛЕНИЙ, а, е.
1. Якого не поділили на частини.
Бачив [куркуль] усю свою землю, непорізану, неподілену (М. Стельмах).
2. перен. Який не зустрів співчуття, підтримки, схвалення.
Ось так стрівся Анрі-Жак із дужим почуттям і поніс його з собою неподіленим, розуміючи, як йому повинні всі заздрити (Ю. Яновський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- неподілений — неподі́лений прикметник Орфографічний словник української мови
- неподілений — -а, -е. 1》 Якого не поділили на частини. 2》 перен. Який не зустрів співчуття, підтримки, схвалення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- неподілений — НЕПОДІ́ЛЕНИЙ, а, е. 1. Якого не поділили на частини. Бачив [куркуль] усю свою землю, непорізану, неподілену (Стельмах, II, 1962, 183). 2. перен. Який не зустрів співчуття, підтримки, схвалення. Словник української мови в 11 томах