непозбутній

Значення в інших словниках

1. непозбутній — непозбу́тній прикметник розм. Орфографічний словник української мови
2. непозбутній — Незникомий, неперебутній, кн. невідбутній, (сум) г. невідкличний. Словник синонімів Караванського
3. непозбутній — НЕПОЗБУ́ТНІЙ, я, є, розм. Від якого важко звільнитися. В непозбутньому горі плакала жінка під хатою (О. Довженко); На його [казаха] виснаженому обличчі лежала печать непозбутньої журби (С. Журахович). Словник української мови у 20 томах
4. непозбутній — НЕВТІ́ШНИЙ (про важкий психічний стан, почуття, плач і т. ін. — який неможливо втішити чим-небудь, заспокоїти), БЕЗУТІ́ШНИЙ, НЕРОЗВА́ЖНИЙ, НЕРОЗВА́ЖЛИВИЙ, НЕВТИШИ́МИЙ, БЕЗВИ́ХІДНИЙ, БЕЗПРОСВІ́ТНИЙ підсил. Словник синонімів української мови
5. непозбутній — НЕПОЗБУ́ТНІЙ, я, є, розм. Від якого важко звільнитися. В непозбутньому горі плакала жінка під хатою (Довж., І, 1958, 283); На його [казаха] виснаженому обличчі лежала печать непозбутньої журби (Жур., Опов., 1956, 259). Словник української мови в 11 томах