1. Словник синонімів української мови

непозбутній

НЕВТІ́ШНИЙ (про важкий психічний стан, почуття, плач і т. ін. — який неможливо втішити чим-небудь, заспокоїти), БЕЗУТІ́ШНИЙ, НЕРОЗВА́ЖНИЙ, НЕРОЗВА́ЖЛИВИЙ, НЕВТИШИ́МИЙ, БЕЗВИ́ХІДНИЙ, БЕЗПРОСВІ́ТНИЙ підсил. (про почуття, стан); РОЗПА́ЧЛИВИЙ (сповнений безнадії, розпачу); НЕЗБУ́ТНІЙ, НЕПОЗБУ́ТНІЙ (про важкий психічний стан — який не минає, якого важко позбутися). Сльози, безпорадні невтішні жіночі сльози обеззброювали його (І. Рябокляч); Весільна пісня крає серце Мар'яні, тьмарить душу, сповнює її безутішним горем (А. Шиян); Сиділа собі (Мотря) та плакала нерозважними, дрібними сльозами... (Панас Мирний); Бідняцькі думи, невтишимі болі Укладені в слова, як сталь, дзвінкі (А. Малишко); Він напам'ять знає скупі, сповнені безвихідної гіркоти речення (Н. Рибак); Скільки горя, скільки безпросвітного смутку в кожнім слові Ярини (О. Левада); — Не чіпайте! — розітнувся її розпачливий зойк (Д. Бузько); Учитель.., з пожовклим лицем і очима, повними незбутньої туги, лише зрідка вимовляв якесь слово (С. Журахович). — Пор. 1. безнаді́йний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. непозбутній — непозбу́тній прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. непозбутній — Незникомий, неперебутній, кн. невідбутній, (сум) г. невідкличний. Словник синонімів Караванського
  3. непозбутній — -я, -є, розм. Від якого важко звільнитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. непозбутній — НЕПОЗБУ́ТНІЙ, я, є, розм. Від якого важко звільнитися. В непозбутньому горі плакала жінка під хатою (О. Довженко); На його [казаха] виснаженому обличчі лежала печать непозбутньої журби (С. Журахович). Словник української мови у 20 томах
  5. непозбутній — НЕПОЗБУ́ТНІЙ, я, є, розм. Від якого важко звільнитися. В непозбутньому горі плакала жінка під хатою (Довж., І, 1958, 283); На його [казаха] виснаженому обличчі лежала печать непозбутньої журби (Жур., Опов., 1956, 259). Словник української мови в 11 томах