непоказний

НЕПОКАЗНИ́Й (який нічим не виділяється серед інших, не приваблює своїм виглядом), НЕПОМІ́ТНИЙ, НЕПРИМІ́ТНИЙ, МАЛОПОМІ́ТНИЙ, БЕЗБА́РВНИЙ підсил., НЕЗАВИ́ДНИЙ розм., НЕВИ́ДНИЙ розм., НЕВИДАТНИ́Й розм.; МИ́РШАВИЙ підсил. зневажл. (про людину); НЕПРИВА́БЛИВИЙ, НЕПРИВА́БНИЙ, НЕПРИНА́ДНИЙ рідше, НЕПРЕЗЕНТА́БЕЛЬНИЙ книжн. (який не приваблює зовнішнім виглядом або чимось іншим); НЕЦІКА́ВИЙ розм., НЕІНТЕРЕ́СНИЙ заст. розм. (про людину). — От вам і вся Громоклея, — сказав Архип, немов вибачаючись за непоказну свою річку (О. Сизоненко); Записався я до неї (школи) боязким, соромливим, непомітним хлопчиком (С. Васильченко); На вулиці Сумській.. стоїть непримітний будиночок у дворі (Т. Масенко); Катерина хотіла довести світові, що тільки вона, одна вона — невродлива, малопомітна — матиме доктора Безбородька (Ірина Вільде); Одне, що в батька було некрасиве, — одяг. Ну такий носив одяг негарний, такий безбарвний, убогий! (О. Довженко); Поки що зіп'яли абиякий корівник під соломою, незавидний (В. Большак); Їх двоє зійшлося... Невидні і бідні, Обійдені щастям зрадливим.. Вона — вік без мужа, а він — без жони (М. Чернявський); Часом трапляється, що якийсь миршавий репортерчик, що на його звертали увагу тільки тоді, як дуже вбрешеться, перебувши в тюрмі, стає героєм (В. Самійленко); Оглянувши їхнє непривабливе житло, він запитав: — Оце так ви й живете? (С. Чорнобривець); І учителеві, і учням здавалося, що вона цілком спокійно і байдуже ставиться до всього, ця бліда, худенька дівчинка, мовчазна, непривітна й нецікава (О. Іваненко). — Пор. 1. звича́йний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. непоказний — непоказни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. непоказний — Непривабливий, незугарний, неоковирний, мізерний, миршавий, безбарвний, непрезентабельний, НЕПОМІТНИЙ, ординарний, сякий-такий; (успіх) невидатний, невизначний. Словник синонімів Караванського
  3. непоказний — див. гидкий; поганий; скромний Словник синонімів Вусика
  4. непоказний — -а, -е. 1》 Який нічим не вирізняється з-поміж інших, не приваблює своїми зовнішніми рисами; непривабливий. 2》 перен. Який не заслуговує на схвалення; незавидний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. непоказний — НЕПОКАЗНИ́Й, а́, е́. 1. Який нічим не виділяється серед інших, непримітний. – А що вона на вид непоказна – на те не дивіться: вам треба робітниці – а вона у нас звикла усе робити (Панас Мирний); // Який не приваблює своїми зовнішніми рисами... Словник української мови у 20 томах
  6. непоказний — НЕПОКАЗНИ́Й, а́, е́. 1. Який нічим не виділяється серед інших, не приваблює своїми зовнішніми рисами; непривабливий. — А що вона на вид непоказна — на те не дивіться: вам треба робітниці — а вона у нас звикла усе робити (Мирний, І, 1954, 64)... Словник української мови в 11 томах
  7. непоказний — Непоказний, -а́, -е́ Невидный, неказистый. Словник української мови Грінченка