непоказний
непоказни́й
-а, -е.
1》 Який нічим не вирізняється з-поміж інших, не приваблює своїми зовнішніми рисами; непривабливий.
2》 перен. Який не заслуговує на схвалення; незавидний.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- непоказний — непоказни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- непоказний — Непривабливий, незугарний, неоковирний, мізерний, миршавий, безбарвний, непрезентабельний, НЕПОМІТНИЙ, ординарний, сякий-такий; (успіх) невидатний, невизначний. Словник синонімів Караванського
- непоказний — див. гидкий; поганий; скромний Словник синонімів Вусика
- непоказний — НЕПОКАЗНИ́Й, а́, е́. 1. Який нічим не виділяється серед інших, непримітний. – А що вона на вид непоказна – на те не дивіться: вам треба робітниці – а вона у нас звикла усе робити (Панас Мирний); // Який не приваблює своїми зовнішніми рисами... Словник української мови у 20 томах
- непоказний — НЕПОКАЗНИ́Й (який нічим не виділяється серед інших, не приваблює своїм виглядом), НЕПОМІ́ТНИЙ, НЕПРИМІ́ТНИЙ, МАЛОПОМІ́ТНИЙ, БЕЗБА́РВНИЙ підсил., НЕЗАВИ́ДНИЙ розм., НЕВИ́ДНИЙ розм., НЕВИДАТНИ́Й розм.; МИ́РШАВИЙ підсил. зневажл. Словник синонімів української мови
- непоказний — НЕПОКАЗНИ́Й, а́, е́. 1. Який нічим не виділяється серед інших, не приваблює своїми зовнішніми рисами; непривабливий. — А що вона на вид непоказна — на те не дивіться: вам треба робітниці — а вона у нас звикла усе робити (Мирний, І, 1954, 64)... Словник української мови в 11 томах
- непоказний — Непоказний, -а́, -е́ Невидный, неказистый. Словник української мови Грінченка