непотрібно

непотрі́бно

присудк. сл.

Немає потреби, необхідності.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. непотрібно — непотрі́бно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. непотрібно — НЕПОТРІ́БНО, пред. Немає потреби, необхідності. – От завжди так, – не слухаєшся, бігаєш, куди непотрібно (Леся Українка); Я хутко відігнав від себе думку теж дременути в ті темні суточки, бо тепер це було майже непотрібно (Олесь Досвітній); Розмовляти так було непотрібно й чудно (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах
  3. непотрібно — Непотрі́бно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. непотрібно — НЕПОТРІ́БНО, присудк. сл. Немає потреби, необхідності. — От завжди так, — не слухаєшся, бігаєш, куди непотрібно (Л. Укр., III, 1952, 635); Я хутко відігнав від себе думку теж дременути в ті темні суточки, бо тепер це було майже непотрібно (Досв., Вибр. Словник української мови в 11 томах