неправота
неправота́
-и, ж.
Неправильність міркувань, вчинків і т. ін.; помилковість.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- неправота — неправота́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- неправота — НЕПРАВОТА́, и́, ж. Неправильність міркувань, вчинків і т. ін.; помилковість. Він відчуває якусь незгоду, – шукає, чи нема в цім ділі чогось такого, що довело б його власну неправоту (П. Словник української мови у 20 томах
- неправота — НЕПРАВОТА́, и́, ж. Неправильність міркувань, вчинків і т. ін.; помилковість. Він відчуває якусь незгоду, — шукає, чи нема в цім ділі чогось такого, що довело б його власну неправоту (Оров., Зел. Словник української мови в 11 томах