непротивлення

непроти́влення

-я, с., книжн.

Покірність, поступливість. Непротивлення злу.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. непротивлення — непроти́влення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. непротивлення — НЕПРОТИ́ВЛЕННЯ, я, с., книжн.: (1) Непроти́влення злу [наси́льством] – релігійно-філософське вчення Л. Толстого про подолання зла шляхом покори, примирення з ним. Вчення Толстого про непротивлення злу насильством він [І. Словник української мови у 20 томах
  3. непротивлення — НЕПРОТИ́ВЛЕННЯ, я, с., книжн.: Непроти́влення злу [наси́льством] — релігійно-філософське вчення Л. Толстого про подолання зла шляхом покори, примирення з ним. Вчення Толстого про непротивлення злу насильством він [І. Словник української мови в 11 томах