непротивлення
непроти́влення
-я, с., книжн.
Покірність, поступливість. Непротивлення злу.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- непротивлення — непроти́влення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- непротивлення — НЕПРОТИ́ВЛЕННЯ, я, с., книжн.: (1) Непроти́влення злу [наси́льством] – релігійно-філософське вчення Л. Толстого про подолання зла шляхом покори, примирення з ним. Вчення Толстого про непротивлення злу насильством він [І. Словник української мови у 20 томах
- непротивлення — НЕПРОТИ́ВЛЕННЯ, я, с., книжн.: Непроти́влення злу [наси́льством] — релігійно-філософське вчення Л. Толстого про подолання зла шляхом покори, примирення з ним. Вчення Толстого про непротивлення злу насильством він [І. Словник української мови в 11 томах