непізнання
непізна́ння
-я, с.
Те саме, що невпізнанність.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- непізнання — непізна́ння іменник середнього роду вживається переважно у фразеологізмі Орфографічний словник української мови
- непізнання — НЕПІЗНА́ННЯ, я, с. (1) До непізна́ння – так, що не можна пізнати. Довго вдивлявся [Спориш] в кроваве, до непізнання розтрощене лице Панталахи (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
- непізнання — НЕПІЗНА́ННЯ, я, с.: До непізна́ння- так, що не можна пізнати. Довго вдивлявся [Спориш] в кроваве, до непізнання розтрощене лице Панталахи (Фр., II, 1950, 264). Словник української мови в 11 томах