нерозкаяний
нерозка́яний
-а, -е.
Який не розкаявся.
|| Який не виражає каяття, розкаяння.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нерозкаяний — нерозка́яний прикметник Орфографічний словник української мови
- нерозкаяний — НЕРОЗКА́ЯНИЙ, а, е. Який не визнав своєї провини, не виявив жалю з приводу якогось свого помилкового, небажаного вчинку, не розкаявся. Й очима не повів батько в синів бік. Словник української мови у 20 томах
- нерозкаяний — НЕРОЗКА́ЯНИЙ, а, е. Який не розкаявся. А як жахав нерозкаяний вільнодумець Пушкін сослуживців своїх страшними розмовами в Кишиневі! (Рильський, III, 1956, 190); Й очима не повів батько в синів бік. Словник української мови в 11 томах