нерозривний
нерозри́вний
-а, -е.
1》 Якого не можна розірвати, роз'єднати на частини.
2》 перен. Якого не можна порушити (про відносини, зв'язки і т. ін.); міцний, непорушний.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нерозривний — нерозри́вний прикметник Орфографічний словник української мови
- нерозривний — НЕРОЗРИ́ВНИЙ, а, е. 1. Якого не можна розірвати, роз'єднати на частини. Сміливий нащадок Прометея Знаходив смутну долю свого предка: Вигнання, муки, нерозривні пута, Дочасну смерть у дикій самотині... Словник української мови у 20 томах
- нерозривний — МІЦНИ́Й (який важко піддається руйнуванню, важко ламається, б'ється, рветься, а також перен.), ТРИВКИ́Й, МІЦНЮ́ЩИЙ підсил. розм., КРІ́ПКИ́Й розм., СИ́ЛЬНИЙ діал., ТРИВА́ЛИЙ розм. Словник синонімів української мови
- нерозривний — НЕРОЗРИ́ВНИЙ, а, е. 1. Якого не можна розірвати, роз’єднати на частини. Сміливий нащадок Прометея Знаходив смутну долю свого предка: Вигнання, муки, нерозривні пута, Дочасну смерть у дикій самотині… (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах