нестямитися

Значення в інших словниках

1. нестямитися — нестя́митися дієслово недоконаного і доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
2. нестямитися — Нетямитися, чманіти, чуманіти; док. НЕСТЯМИТИСЯ, знетямитися, сильно розгубитися, с. сторопіти, остовпіти, обараніти; пор. НЕЗЧУТИСЯ. Словник синонімів Караванського
3. нестямитися — НЕСТЯ́МИТИСЯ, млюся, мишся; мн. нестя́мляться; недок. і док., від чого і без дод., розм. Утрачати самовладання від сильного хвилювання, збудження і т. ін., не знати, що робити. Аж ось двері – рип! – і Василь у хату. Маруся так і нестямилась (Г. Словник української мови у 20 томах
4. нестямитися — НЕСТЯ́МИТИСЯ розм. (утрачати самовладання від хвилювання, розгубленості тощо), НЕТЯ́МИТИСЯ розм. — Док.: нестя́митися, знетя́митися. Аж ось двері — рип! — і Василь у хату. Маруся так і нестямилась (Г. Квітка-Основ'яненко); Хмельницький нетямився від гніву (Я. Качура). — Пор. 1. божево́літи. Словник синонімів української мови
5. нестямитися — Нестя́митися, -млюся, -мишся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. нестямитися — НЕСТЯ́МИТИСЯ, млюся, мишся; мн. нестя́мляться; недок. і док., від чого і без додатка, розм. Утрачати самовладання від сильного хвилювання, збудження і т. ін., не знати, що робити. Аж ось двері — рип! — і Василь у хату. Маруся так і нестямилась (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах
7. нестямитися — Нестя́митися, -млюся, -мишся гл. Не опомниться; быть внѣ себя. Козак од радости нестямивсь, що князь виходе битись з ним. Котл. Ен. VI. 82. Словник української мови Грінченка